Актуальність даного досвіду полягає в тому, що навчання англійської мови як засобу міжкультурного спілкування вимагає цілеспрямованої уваги. Роль англійської мови у світі в 21 столітті значно зросла. Це пояснюється, зокрема, тим, що нею володіє приблизно 31% громадян Євросоюзу, а для 16% вона є рідною. Сьогодні англійська мова стала мовою техніки, науки, культури, бізнесу. Більшість міжнародних документів, статей, літературних творів, інструкцій написано англійською мовою. Знання англійської мови розширює кругозір, дозволяє більше дізнатися про культуру та звичаї інших народів. Питання методики навчання іноземної мови порушувалось досить давно, проте сьогодні у зв’язку зі зроcтанням ролі англійської мови питання спілкування англійською мовою доcліджується ще глибше. Значну увагу вчені приділяють поняттю «комунікативна компетенція». Одним із важливих завдань, яке ставиться перед учнями при вивченні іноземної мови, є оволодіння лексичною компетенцією, оскільки вона є складовою комунікативної компетенції учнів. Велике значення і актуальності набуває формування основ лекcичної компетенції учнів початкової школи, через те, що саме молодші школярі мають більшу здатніcть і готовність до засвоєння великої кількості лексичних одиниць. Молодший шкільний вік є віком становлення оcобистості дитини. За словами М. М. Заброцького, у цей час відбувається перебудова всієї системи відносин дитини з дійсністю.

Учені дійшли згоди в тому, що організований вплив на дитину у період молодшого шкільного віку дає їй можливість швидко і легко опанувати розмовну форму іноземної мови ефективно використовуючи ігрову форму навчання для засвоєння нових лексичних одиниць.

Об'єкт досвіду: процес навчання іншомовної лексики в початковій школі через гру.

Предмет досвіду: форми, методи та засоби формування основ лексичної компетенції дітей молодшого шкільного віку.

Мета досвіду: висвітлити основні питання теорії та методики навчання іноземної мови учнів початкової школи з використанням різних ігрових підходів під час засвоєння нових лексичних одиниць.

Завдання досвіду: вивчити теоретичні засади сучасного уроку іноземної мови в початковій школі з використанням ігрового підходу.

Наукова новизна роботи полягає у створенні нових методів, прийомів та вправ для засвоєння нового лексичного матеріалу учнями початкової школи через гру.

Питання методики навчання лексики іноземних мов розглядалися багатьма дослідниками, такими як В.А. Бухбіндером,Н.І. Гез, Зимньою І.О., І.Л. Бім, Шатіловим С.Ф., Шацьким В.Н., Друзьом Г.О., Жилко Н.М., Кузьменком Ю.В. У деяких роботах, присвячених навчанню іноземної мови у початковій школі, питання навчання лексики порушувалися попутно, в руслі дослідження інших проблем (наприклад, в роботах Н.А. Горлової, О.Ю. Дігтяра, Н.В. Добриніної, Є.І. Негневицької, М.Т. Оганесяна, Л.А. Цвєткової, та ін.)

Детальний аналіз робіт і досліджень, присвячених вивченню психічних особливостей учнів молодшого шкільного віку дозволяє cтверджувати, що саме цей віковий період є найбільш продуктивним для заcвоєння знань, умінь і навичок при вивченні іноземної мови. Особливості та динаміка розумових операцій у процесі розвитку комунікативної компетенції розглядаються в роботах Н.Б. Буртового, Н.С. Колмогорова, Ю.І. Пассова. Аналіз спеціальної літератури, доповнений надбаннями позитивного педагогічного досвіду та досвіду авторів, переконує в тому, що початок раннього вивчення іноземної мови містить у собі вагомі пcихологічні передумови для оволодіння молодшими школярами оcновами елементарної комунікативної компетенції.

Варто відмітити, що не менш важливу роль у формуванні лексичної компетенції молодших школярів відіграє ігровий підхід (ігрові прийоми). Яке ж місце ігрові прийоми займають на уроці англійської мови? Необхідність постановки питання про місце гри в процесі навчання дуже велика.                    К. Д. Ушинський радив з самого початку навчання відокремлювати заняття від гри і вважав виконання навчальних завдань серйозним обов'язком дитини. При цьому він же пропонував робити серйозне заняття для дитини цікавим.

Ігри мають особливе місце на уроці іноземної мови. Існує безліч різних ігрових завдань, використання яких допомагає урізноманітнити і розширити межі змісту і технології навчання.

Ігри бувають:

• фонетичні;

• орфографічні;

• ігри для роботи з алфавітом;

• лексичні.

Гра, введена в навчальний процес на заняттях з іноземної мови, в якості одного з прийомів навчання, повинна бути цікавою, нескладної і жвавою, сприяти накопиченню нового мовного матеріалу і закріпленню раніше отриманих знань. Мовні ігри призначені для формування вимовних, лексичних та граматичних навичок і тренування вживання мовних явищ. Виходячи з теми досвіду, нас цікавлять саме ігрові врави спрямовані на ефективне вивчення нової лексики учнями початкової школи.

Як відомо, лексичні ігри переслідують такі цілі:

• тренування учнів у вживанні лексики в ситуаціях, наближених до природної обстановки;

• розвиток мовної реакції учнів;

• вміння поєднувати окремі слова у словосполучення.

При вивченні лексики, у момент введення ігрових прийомів, слід використовувати наочність, яка також сприяє кращому засвоєнню лексичних одиниць. Ігрові прийоми виконують безліч функцій в процесі розвитку дитини, полегшують навчальний процес, допомагають засвоїти матеріал, що збільшується з кожним роком і ненав'язливо розвивають необхідні компетенції.

Викикає питання: «Які педагогічні цілі досягаються під час гри?». Ігри можна використовувати на етапі первинного закріплення матеріалу, безпосередньо після введення нової лексики. На наступних уроках, гра стає способом повторити пройдене раніше. Гра - хороший спосіб активізації активності дітей на уроці. Після складних вправ, гра - це спосіб розслабитися і зняти напругу. Ігри допомагають зняти скутість, особливо, якщо виключити з них елемент змагання або звести його до мінімуму. Сором’язливий і слабкий учень відчує себе більш впевнено і буде брати участь у грі активніше, якщо мета гри - просто повеселитися, а не рахувати бали і вигравати.

Як показує досвід, без ігрових дій закріплення в пам’яті дитини іноземної лексики відбувається неефективно і вимагає надмірного розумового напруження, гра на уроках з англійської мови як один із прийомів навчання, має бути цікавою, не складною і жвавою, сприяти накопиченню нового матеріалу і закріпленню раніше набутих знань. Однак не кожна гра підходить для цих цілей. Тому вибір потрібної гри – одне з першочергових завдань вчителя англійської мови у початковій школі. Цей вибір має проводитися з врахуванням цілеспрямованості гри, можливості поступового її ускладнення і лексичного поповнення. Відібрані для заняття ігри відрізняються від звичайних навчальних ігор тим, що фактор уяви, фантазія дитини, вигадані ситуації відходять немов би на задній план, а домінантними стають спостереження і увага. Враховуючи специфіку гри в процесі навчання дітей іноземної мови, вчитель керує ходом гри і контролює його.

Аналіз проблеми ефективності ігрових прийомів на уроках англійської мови дозволяє сформувати ряд підходів до кваліфікації ігор. Існує певна кваліфікація, яка відображає всі характеристики гри і представляє її як ефективний метод навчання на уроці англійської мови.

Різновиди ігор:

1) за функціями:

• навчальні – сприяють розвитку загально навчальних умінь і навичок (таких, як пам'ять, увага, сприйняття інформації різної модальності), розвитку навичок володіння рідною й іноземною мовами;

• виховні – моделюють поведінку в ігрових моделях життєвих ситуацій;

• розважальні – створюють сприятливу атмосферу на заняттях, перетворюючи урок на захоплюючу подорож;

• навчально-виховні – сприяють оволодінню іноземною мовою, враховуючи аспект виховання;

• комунікативні – об’єднують учнів у єдиний колектив, допомагають встановленню емоційних контактів, сприяють формуванню навичок й умінь спілкування.

2) за психічним впливом:

• релаксаційні – знімають емоційне напруження, викликане навантаженням на нервову систему під час навчання;

• стимулюючі – симулюють процеси мислення, запам’ятовування, відтворення дійсності;

• спрямовуючі – спонукають дитину до дій на уроці.
  3) за використанням матеріалу:

• лексичні – спрямовані на засвоєння лексичних одиниць, враховуючи їх особливості;

• фонетичні – спрямовані на оволодіння специфікою вимови звуків англійської мови та інтонацією;

• граматичні – спрямовані на оволодіння граматикою іноземної мови.

Метою саме лексичних ігор є повторення лексики з будь-якої теми, удосконалення орфографічних навичок. Ці ігри слідом за граматичними продовжують будувати фундамент мови, тому що оволодіння лексичним і граматичним матеріалом створює можливість для переходу до активної мови учнів. Зазвичай такі ігри переслідують наступні цілі: познайомити учнів із новою лексикою та зі сполучуваністю слів; тренувати учнів у вживанні лексики в ситуаціях, наближених до природних умов; активізувати мовленнєво-мисленнєву діяльність учнів; розвивати мовну реакцію учнів.

Ігри доцільно проводити не тільки після повного засвоєння молодшими школярами навчального матеріалу теми, але й на певних етапах його вивчення. Під час пояснення нового матеріалу гра може допомогти вчителеві розв’язати два важливі взаємозалежні завдання – зацікавити учнів новою темою і зробити зміст теми зрозумілим. Наприклад, демонстрація вчителем тематичних малюнків, предметів може слугувати для семантизації нової лексики. На уроці англійської мови в початковій школі можна використати гру в асоціації. Учитель пропонує вивчити якесь слово і просить назвати учнів, із чим воно в них асоціюється (для прикладу: dog – собака – ДОГ(порода собак), ball – м'яч – футБОЛ, волейБОЛ, баскетБОЛ, mirror – дзеркало – приМІРяти).

Для закріплення матеріалу ігрові прийоми також є досить ефективними. Молодші школярі відпрацьовують навички під час гри особливо охоче й результативно, саме тоді вони задіють різні види запам’ятовування, моторну пам'ять. Наприклад, для відпрацювання або повторення вивченої лексики на уроці в початковій школі ефективними є наступні лексичні ігри: «Зайве слово» (викресли «зайве» слово: pencil, book, balloon, pen); «Яка літера зникла» (впиши літеру, що зникла: gre_n, bl_e, or_nge); «Бінго» (учням пропонується ); «Виправ учителя» (учитель, указуючи на частини тіла, одяг, кольори тощо, навмисне помиляється, учні називають правильне слово); «Папуга» (використовуємо при вивченні нових лексичних одиниць, повторюючи кожне слово 3 рази); «Поплескай в долоні» (учні плескають в долоні і потім торкаються ніг при цьому повторюючи нові слова, що записані на дошці або є у підручнику, слова повторюють декілька разів при цьому збільшується швидкість вимови); «Детективи» (вчитель називає лексичні одиниці, а учні в ролі детективів їх намагаються знайти); «Побудуй слово» (використовуємо як окремі літери так і частини слів, діти працюючи в парах або групах складають слова вивчені раніше); «Покажи слово мовчки» (учень сам обирає вивчене слово або використовує слово вчителя, і намагається мовчки показати його, діти задають запитання і намагаються вгадати його); «Зламаний телефон» (учні закріплюють раніше вивчені лексичні одиниці, утворивши ланцюжок і отримавши слово від вчителя, намагаються передати його один одному) та інші .

Гра також є корисною на етапі контролю засвоєння знань. Використання ігор під час перевірки знання учнями лексичних одиниць дозволяє більш творчо підходити до оцінювання, а також залучати до роботи всіх учнів класу використавши наступний ігровий прийом: «Перевір себе» (учням пропонують тему (school, animals, clothes, weather, character and appearance), на яку упродовж 1,5 – 2 хв. вони повинні написати якомога більше слів. Учні по черзі зачитують слова. Якщо слово повторюється, то його викреслюють. Перемагає той, у кого залишиться більше слів.

Ігри при навчанні лексики на уроках англійської мови можуть бути дуже корисними, але вони повинні враховувати цілий ряд вимог:

• бути економними за часом і спрямованими на вирішення певних навчальних завдань;

• знімати напругу уроку й стимулювати активність учнів;

• залишати навчальний ефект на другому, часто неусвідомлюваному плані, а на першому, видимому місці завжди реалізовувати ігровий момент;

• бути «керованими», не збивати заданий ритм навчальної роботи на уроці й не допускати ситуації, коли гра виходить з-під контролю;

• не залишати жодного учасника пасивним або байдужим.

Варто пам’ятати, що впровадження ігрових прийомів при навчанні іншомовної лексики важливо проводити систематично й цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи та урізноманітнюючи їх. Щоб ігрова діяльність на уроці в початковій школі проходила ефективно й давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

• готовність учнів до участі в грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити її мету, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі в грі);

• забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом;

• чітка постановка завдання гри;

• складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру й різні її варіанти;

• дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

Також варто не оминути увагою використання комп’ютерних технологій у навчанні учнів початкової школи, а зокрема ігрових комп’ютерних програм навчально-методичних комплексів (посібників та підручників, що містять їх) для засвоєння та контролю вивчених лексичних одиниць, як різновиду ефективного підходу під час вивчення англійської мови.

Отже, основне завдання вчителя англійської мови у початковій школі – організувати навчання так, щоб створити найсприятливіші умови для вияву та розвитку учнями своїх здібностей у процесі вивчення лексики. А це можливо при постійному систематичному залученні учнів молодшого шкільного віку до творчої діяльності, а саме – ефективне використання ігрового підходу, який є важливим видом пізнання світу. У процесі гри в учнів розвивається спостережливість, самодіяльність, активність, творчість. Гра найкраще відповідає психологічним та віковим особливостям молодших школярів, задовольняє їх потребу їх потребу в русі і спілкуванні. Ігрові прийоми виконують безліч функцій у процесі розвитку молодшого школяра, полегшують навчальний процес, допомагають засвоїти лексичний матеріал і ненав’язливо розвивають комунікативну компетенцію.